01 серпня 2014 року, МБО “Чіріклі” разом з представниками ромського поселення було запрошено в Голосіївську райдержадміністрацію на нараду щодо розміщення в мікрорайоні “Лиса гора” Голосіївського району ромського поселення яки приїхали до Києва з Закарпаття. Про це на своїй сторінці у “Фейсбуці” повідомляє віце-президент української ромської організації “Чіріклі” Земфіра Кондур.
“У нараді взяли участь заступник голови Київської міської державної адміністрації М.Ю.Костюк, урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Г.В.Друзенко, представник секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини С.Ю.Пономарьов, начальник Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві І.В.Моренець, керівники профільних структурних підрозділів Голосіївської райдержадміністрації, представники ОСН “Комітет мікрорайону “Лиса гора”, МФ “Відродження”, громадські організації, жителі мікрорайону та представники ромської громади.
Першим надали слово представникам ОСН “Комітет мікрорайону “Лиса гора”, з їх слів, в мікрорайоні з приїздом ромів стало неможливо жити. Наприклад, ромів так багато, що коли вони заходять в маршрутне таксі, то іншим не лишається місця. Вони створюють дискомфорт. Або інший приклад, який був наведений: в мікрорайоні лише один магазин, невеликий, коли роми туди приходять, то вони практично все скуповують. Після них страшно заходити в магазин, бо роми кашляють та проживають в антисанітарних умовах. Зі слів представниць ОСН “Комітет мікрорайону “Лиса гора”, люди бояться відпускати своїх дітей на вулицю, дитячу площадку, тощо.., бо там можуть з'явитися роми, які розкажуть що таке секс і таке інше. Ну, а подумати про те що роми підуть до їх школи, то взагалі паніка і страх. Вони запропонували виселити небажаних сусідів ромів з мікрорайону “туди звідки вони приїхали”.
Я сиділа поруч з представниками ромського поселення, можу вам сказати, що такого приниження та відкритих дискримінаційних висловлювань я не чула багато років. Те як почували себе роми, представники поселення, не можна описати. Більше всього мене вразило те, що в адміністрації дозволялося робити такі відкрити дискримінаційні виступи, як представникам “Комітет мікрорайону “Лиса гора”, які в той же час повторювали, що проблема не в національному питанні, так і представнику Київської міської адміністрації, який сказав, що добре знає про “комплекс негативу, який несуть за собою роми”.
Слово надали і місцевому дільничному, за його даними криміногенна обстановка в районі не погіршується, сплеску злочинів немає.
Пропозиції від МФ “Відродження” вирішити конфлікт без різких рухів, насильного виселення й заклик до системних підходів (облаштування, соціалізація) викликали досить різку критику з боку деяких місцевих високопосадовців – мовляв, проєвропейські ліберальнічання з ромами в скрутний для країни час – не на часі.
Представник київської міської адміністрації запропонував на майбутнє готуватись до таких сезонних приїздів ромів, тобто складати списки ромів які готові працювати, працевлаштовувати їх на сезонні роботи.
В результаті взяли місяць, аби зробити висновки, продемонструвати волю до розв'язання конфлікту, а також подумати про системні рішення на майбутнє.
Наступного дня я разом з нашим ромським посередником відправились до ромського поселення. Надали допомогу маленькому хлопчику, який дуже захворів і поговорили з ромами. По-перше варто зауважити, що роми провели збори на яких вони обговорили проблему з місцевими мешканцями. Вони прийняли деякі рішення. Аби не дратувати сусідів та жити у спокої: по можливості не сідати в маршрутки, ходити пішки по воду (30 хвилин лише в одну сторону), не заходити до найближчого магазину, а ходити пішки на ринок ( 45-50 хвилин в одну сторону), та бути наскільки це можливо невидимими. Після того як більшість ромів поїдуть, вони хочуть прибрати територію, якщо нададуть трактор вони не тільки приберуть але і розрівняють все, що розрили.
Я вирішили перевірити на собі як це буде ходити до ринку пішки, можу вам сказати, що після 30 хвилин в 11 годині дня в спекотну погоду, я ледве йшла і паморочилась голова, та навіть якби я хотіла сісти в маршрутку це було неможливим, тому що маршруток в цьому мікрорайоні практично немає.
Для себе я зробила два висновки:
1. Місцеві мешканці не бачать реальної проблеми. А саме, їх мікрорайон настільки нерозвинений, що я б теж сварилася зі всіма навколо. Єдиний публічний транспорт який зв'язує їх з метро, або “живою” дорогою, – маршрутки, яких практично немає. Одна маршрутка з'являється раз в 40 хвилин. Тому людям похилого віку виїхати на ринок, або поліклініку дуже важко. В мікрорайоні немає нормального супермаркету, для того щоб закупити продуктів на декілька днів треба їхати на проспект Науки, або ринок. Отже, шановні ОСН “Комітет мікрорайону “Лиса гора”, спрямовуйте ваші звернення та енергію на ведення переговорів з Голосіївською адміністрацією на розбудову вашого мікрорайону, збільшення маршруток, магазинів, дитячих садків, тощо.
2. Наскільки роми б не були хорошими, охайними, роботящими…. вони все одно будуть заважати цим людям. І хай роми будуть ходити пішки, не заходити до магазину, вони все одного будуть “грязними циганами”.”
