Наука за гроші: близько третини студентів зізнаються, що купують курсові та дипломні роботи

Опубліковано:

Приблизно за два місяці студенти отримають довгоочікувані дипломи

бакалаврів, магістрів і спеціалістів. Та зараз, поки цього ще не сталося, сотні 

майбутніх випускників просиджують безсонними ночами над своїми 

дипломними роботами. “Дипломка” – одна із останніх університетських робіт 

студента, і вимоги до неї суворі. 

Викладачі запевняють: за місяць якісну роботу не зробиш – над нею треба 

працювати щонайменше півроку. Та більшість майбутніх випускників тільки 

зараз беруться за написання дипломних. Є й такі, хто в своїх силах не 

впевнений. Ці студенти за певну суму роботи собі без проблем купують. 

Замовити бакалаврську чи магістерську можна в Інтернеті. Є чимало сайтів, 

які пропонують свої послуги. 

“Ми напишемо роботу, яка сподобається вашому керівнику. Якщо ні – 

повернемо гроші. Всі необхідні правки і доробки будуть зроблені 

безкоштовно і швидко. Спілкування вживу з персональним менеджером 7 

днів на тиждень без вихідних. До ваших послуг – більше 100 перевірених 

авторів. Можливість самостійного вибору автора: від викладача до доктора 

наук. Знижки до 30% для постійних клієнтів”, – йдеться на одному з ресурсів, 

де продають студентські роботи. Такі ж обіцянки і на інших сайтах. 

Ціна залежить від типу роботи. Наприклад, наукова стаття коштує 100-150 

гривень, курсова робота – 300-600, дипломна – 1500-2500, магістерська – від 

2500 гривень. Замовити можна навіть дисертацію, та її вартість визначається 

індивідуально. 

Але є одне “але”: гроші – наперед. Студентка УжНУ Діана розповідає, що 

на першому курсі “повелася” на таку аферу. Для написання курсової не мала 

часу, тож вирішила піти простішим шляхом – купити її. “Ціни на цьому сайті 

були набагато нижчими, ніж на інших. Для порівняння: середня вартість 

курсової на більшості ресурсах – 300 гривень, а тут пропонували за 150-200. 

Звісно, захотіла зекономити. Подала заявку, мені зателефонували, сказали, 

що працюють тільки за передоплатою… Я ж тоді не подумала, що то може 

бути “розвод”. Відправила гроші на рахунок, який мені прислали і стала 

чекати… Звичайно, ніякої курсової мені за тиждень, як обіцяли, не прислали. 

Відтоді вирішила, що краще писатиму сама”, – каже дівчина.

Саме через таких аферистів багато студентів не ризикують співпрацювати з 

агентствами через Інтернет, а воліють звертатися до реальних людей, яких 

знають особисто. Написанням робіт займаються і студенти, і випускники, і 

навіть викладачі. 

П`ятикурсник Богдан починав “бізнес” з того, що на 2 курсі написав роботу 

для заочника його ж спеціальності. Зараз хлопець “торгує” науковими з 

багатьох технічних спеціальностей: фізики, інженерії і навіть математики. 

“Це дуже складна робота. Якщо теорію ще можна знайти, порившись в 

Інтернеті чи в бібліотеці, то над практичною частиною треба постаратися”, – 

розповідає Богдан. Він каже, що чув багато випадків, коли студенти купували 

курсові, а це виявлявся просто набір тексту з мережі, слабко прив`язаний до 

теми. Коли ж до авторів висували претензії, вони відмовлялися повертати 

гроші, мовляв, свою роботу виконали. 

“Я ніколи б таке не зробив із замовниками. По-перше, після цього людина 

навряд чи прийде знову. А по-друге, Ужгород – маленьке місто, тут, здається, 

нереально схитрувати так, щоб про це ніхто не дізнався. Мені треба буде 

влаштовуватися на роботу, можливо, пересікатися з людьми… Тому краще 

зробити якісно, щоб не виникало проблем ні у студента, ні в мене”, – 

запевняє Богдан. 

Якою б якісною не була куплена робота, все-таки краще написати її самому – 

у цьому переконана студентка-журналістка Анна Малахова. Дівчина каже, 

що ніколи б не заплатила гроші за те, що й сама може без проблем зробити: 

“Я знаю чимало людей, які замовляють курсові, але в них потім виникають 

проблеми. Не завжди тобі напишуть саме те, що треба. Люди, котрі 

займаються багатьма темами, навряд чи глибоко розуміють кожну з них. Та й 

на захисті самі студенти часто не знають, що говорити, адже вони не робили 

завдань”.

До речі, близько 65% студентів працюють над своїми науковими роботами 

самі. Це показало наше опитування у соціальних мережах. 17% відповіли, що 

купують роботи, бо навряд чи зможуть їх написати, а 18% замовляють через 

те, що зазвичай не мають часу займатися темою.

Разом з тим викладачі запевняють: вони відразу бачать, чи працював студент 

над науковою, чи просто купив її. Тому радять писати нехай і гірше, але 

самостійно.

“Про Захід”

Про Захід