28 березня, другого дня фестивалю любові та мистецтва, учасники літературного клубу “Читаємо разом” подивилися народну комедію “Лізістрата”, зарядилися енергією Юрія Андруховича, дізналися про українсько-угорські мистецькі (і не тільки) взаємини від Міклоша Нодя і мали масу вражень і позитивних емоцій.
Справжньою знахідкою і відкриттям став виступ Закарпатського обласного театру драми та комедії. Народну комедію на теми Арістофана “Лізістрату” театрали грають уже 9 років, проте вперше привезли її до Ужгород. Глядачів вразили оригінальні віршовані тексти Леоніда Філатова, цікаві режисерські рішення Євгена Тищука, невимушена гра акторів. В основі сюжету – бунт афінських жінок, які завдяки сексуальному страйку зуміли зупинити війну. Впродовж півторагодинного дійства зал неодноразово вибухав сміхом.
Для студентки Мирослави Жабей така інтерпретація безсмертного твору Арістофана стала несподіванкою: “Важко повірити, що можна так вдало передати античний сюжет по-сучасному. Хоч вистава й еротичного характеру, проте така інтимність додавала особливого шарму постановці, – ділиться враженнями дівчина. – Вистава, як на мене, є символічною. Чудово передана в образі маленького ангела ідея кохання. Ця концепція режисера – ніби ще одне нагадування нам, що світом править кохання. Воно було причиною початку війн, через нього ж і йшли на компроміс”. Студентці-україністці сподобалася і гра акторів, дівчина стверджує, що головна героїня чудово пройнялася роллю й передала настрій п'єси, зуміла виразити мудрість і розсудливість усього жіноцтва. “Доречним і веселим був образ чоловіка нетрадиційної орієнтації. Він став своєрідним контрастом до мужніх і грубих вояків і звеселив глядачів”, – каже Мирослава.
Ще одним відкриттям для переважної частини літклубівців стала презентація книги Юрія Андруховича “Тут похований Фантомас”. Найцікавішим моментом дівчата називають спілкування з письменником під час автограф- та фотосесії.
Для Мирослави Костроби зустріч із Юрієм Андруховичем була найочікуванішою частиною фестивалю “Березневі Коти” і таки виправдала її сподівання: “Щирість і простота письменника, влучно підібрані твори, невимушена атмосфера залишили найприємніші враження про цей творчий вечір”, – зізнається дівчина.
Побували літклубівці й на виступі угорського гостя – видавця, письменника, перекладача Міклоша Нодя. Цікаво було послухати уривок з його книги “Хоч і не красуня” угорською, коли з цілого милозвучного потоку звуків зрозуміли тільки кілька слів, але завдяки перекладу Андрія Любки, який, до речі, був модератором обох акцій, слухачі зрозуміли настрої уривку з автобіографічного роману гостя. Неочікувано дізналися, що угорці з-поміж сучасних українських письменників найкраще знають Юрія Андруховича, чотири романи якого перекладені угорською, знайомі також з творчістю Оксани Забужко, Сергія Жадана, Сергія Куркова. Українською натомість видано одиниці книг угорських письменників.
Цей творчий вечір, до слова, відбувся за сприяння Генерального консульства Угорської Республіки в Україні. Присутній заступник консула запевнив, що мають на меті сприяти знайомству українських та угорських творчих кіл.
У перервах між акціями студенти мали змогу познайомитися і поспілкуватися із організаторами – випускниками філологічного факультету УжНУ – Андрієм Любкою, Віком Ковреєм, Валентином Кузаном. Останніх двох літклубівці запланували запросити до себе в гості на зібрання.
